Сучасною і дуже популярною альтернативою ванни є душова кабіна. Також це чудова можливість розширити простір самої ванної кімнати. Але перш ніж викинути ванну і поставити замість неї душову кабіну, варто розібратись в деяких технічних нюансах. Душова кабіна - це конструкція, що складається з піддона (знизу), стінок і дверей (збоку), оснащена душовим обладнанням. Як правило, кабіни бувають двох типів - збірні., зібрані з окремих елементів, іноді різних  фірм-виробників  і готові, куплені у повній комплектації. Згідно з цим душові кабіни поділяються на збірні і моноблочні.

     Збірна душова кабіна складається з трьох стін і дверей, її можна розмістити у будь-якому місці ванної кімнати. Але, як правило, цю конструкцію намагаються "загнати" в один із кутів, щоб звільнити місце, наприклад, для пральної машини. Зекономити на кабіні можна в тому випадку, якщо стіни, що утворюють кут, будуть облицьовані керамічною плиткою. Для таких "економічних" варіантів випускаються спеціальні душові куточки, які складаються з однієї бокової стінки і дверей, які кріпляться до піддона і стін ванної кімнати.

 

     Вибираючи душову кабіну, в першу чергу,необхідно звернути увагу на піддон. Хоча часто можна обійтись і без нього, спорудивши спеціальний подіум з відповідною гідроізоляцією і системою зливу. Стіни і двері монтуються і "підганяються" безпосередньо до нього. Головна перевага такого способу - можливість зробити душову кабіну необхідного розміру  і форми.
     Матеріали для піддонів дуже різноманітні - чугун, сталь, кераміка, акрил або штучний мармур.

     Чугунні емальовані піддони, як і чугунці ванни, міцні і надійні. Та його товсті стінки довго прогріваються, і перш ніж приймати ванну, необхідно потримати включену гарячу воду.

     Стальні емальовані піддони також досить міцні і надійні (для їх виготовлення використовується сталь товщиною 1,2 - 1,5мм), але під проточною водою вони досить голосно "гуркотять". Крім того емаль на стальних піддонах з часом "псується". Щоб зменшити шум, під дно піддона встановлюють гумові прокладки, або ж дно обробляють пінополіуретаном. Емаль використовують найвисокоякіснішу.  Монтуються стальні піддони, як правило, на каркас з ніжками.

     Фаянсові піддони масивні, стійкі, гарні, гігієнічні і чудово поєднуються з іншими сан фаянсовими виробами. Прогріваються вони довше аніж стальні, і як будь-який сан фаянс можуть розбитись. Каркасу з ніжками тут немає, тому встановлювати керамічні піддони необхідно майже на ідеальну поверхню.
Акриловий піддон - один із оптимальних варіантів. Він швидко прогрівається, гарний, не вбирає в себе бруд і з часом  не темніє. А для більшої жорсткості знизу його армують. Чим товстіше армування, тим міцніший піддон. Щоб уникнути деформації виробу із акрилу,  його встановлюють на металевий каркас, або на систему опори. В дорожчих моделях виробник може запропонувати і те і інше.

     За формою піддони можуть бути квадратні, прямокутні, радіальні (один із кутів заокруглений), пентагональні (кут зрізаний по прямій) і напівкруглі (встановлюються пласкою стороною до стіни).
     Піддони поділяють і за глибиною. Висота борта найглибшого піддона - 100-180мм, середнього - 40-100мм і плаского - від 0 до 35мм.
     Вартість піддона не залежить від його глибини і визначається швидше за все дизайном, кольором, матеріалом, а також мірою "модності" фірми.
     Вибираючи піддон необхідно враховувати його конфігурацію, за допомогою якої можна отримати містку та компактну душову кабіну, а також поверхню, котра не повинна бути слизькою.

 

     Важливим компонентом душової кабіни є душові перегородки, які бувають двох типів - каркасні і без каркасні. Каркас, як правило, виробляють з білого, кольорового або хромованого алюмінієвого профілю. Саме полотно перегородки може бути з полістиролу, недолік якого в тому, що з часом він мутнішає, або з гартованого скла, котре довговічніше, аніж полістирол, однак і дорожче. Всі душові перегородки можна розділити на нерухомі (тобто стінки) і рухомі (двері).
     За способом відкривання двері поділяються на розсувні і поворотно-зсувні. Крім того вони бувають одностулкові і двостулкові.  
     Розсувні рухаються на роликах, схованих всередину каркасу і можуть бути одно -, двох -, трьох - , і чотирьохстулковими. Чим більше стулок , тим менше місця всередині кабіни,  але міцніший каркас і ширший вхід.
     Складні також ковзають на роликах, складаючись в "гармошку". Вони можуть мати 4 і навіть 6 стулок.
     І, нарешті, ще один вид перегородки - душові "штори". Вони монтуються над ванною і бувають каркасними складними і т.д. Вони зручні тим, що закривають лише частину простору над ванною.